Втомився від настолок? Різноманітність дозвілля картковими!

Through the Ages: A New Story of Civilization - це нова версія хітової економіко-стратегічної гри Through the Ages. Гравці як і раніше повинні вести підконтрольні їм народи до багатства і процвітання крізь різні історичні епохи і прагнути отримати якнайбільше переможних очок.Кожен гравець отримує ігрове поле, на якому відведені місця під забудову карт-будівель різних типів (військові, виробничі, культурні, цивільні) і пул каунтерів: жовті кубики населення та сині кубики ресурсів.   Гра Крізь століття: Нова історія цивілізації має непростий ігровий процес, який складається з декількох раундів, розбитих на безліч фаз і підфаз, причому в деяких раундах (стартовий, фінальний) дії гравців обмежені. Якщо узагальнити, то кожен гравець може в свій хід вчинити чотири цивільні дії та три військові.   Військові дії дозволяють розігрувати карти агресії (рейди, окупації, анексії). Якщо сила атакуючого буде більшою за сили оборонця (враховуються значення на військових картах та інші бонуси), то агресія вважається успішною і гравець отримує вигоди: руйнування будівель суперника, захоплення його ресурсів... Можна навіть оголосити повномасштабну війну, розігравши відповідну карту. Враховуючи, що війна справа дорога і триваліша, ніж агресія, то в ігровій формі її ефект буде активований тільки на наступному ході. Щоб уберегти себе від подібних неприємностей, гравець може укладати мирні союзи і отримувати бонуси від спільної дружби. Втім, їх можна розірвати будь-якої миті і віроломно зрадити.   З цивільних дій гравець може взяти картку з ринку, зіграти карту, збільшити населення своєї держави, зруйнувати або поліпшити побудовану будівлю. Отримані карти може бути виробничими і приносити пшеницю чи руду (ресурси на оплату карт). Для отримання ефекту від збудованих будівель потрібно взяти з пулу каунтер робітника і поставити на вибрану картку. Як і насправді, робітникам треба платити, тому отримані ресурси йдуть не тільки на будівництво нових будівель, а й на оплату робітникам.

Мистецтво багатолико, воно супроводжувало людину завжди. Знаменитий ігроділ Райнер Кніція, батько таких ігор як "Тигр і Євфрат", "Amun-Re", "Дорога на Ельдорадо", "Загублені міста", "Баталиа", " , пропонує нам долучитися до самобутнього сучасного мистецтва.Це не манірні дами Рубенса, не "Дев'ятий Вал" Гравці тут представлятимуть імениті музеї світу, змагатимуться в рамках найшикарніших арт-аукціонів сучасності, а об'єктом торгів виступатимуть предмети сучасного образотворчого мистецтва. Хто ж художники, чиї картини для гравців стануть бажаним призом? Це художники наших днів, кожен з яких має впізнаваний стиль і дуже яскравий шарм. Даніель Мелім – майстер графіті. Його роботи дихають містом, надихаються метушнім ритмом цивілізації. Яскраві фарби плавно перетікають у суворі та реалістичні обличчя, що ніби проступають крізь камінь і метал. Мануель Карвальо – концептуаліст, чий стиль лежить на межі чітких образів та яскравих, сліпучих колірних схем. Рафаель Сільвейра – постмодерніст. На його полотнах природа і людина переплетені настільки щільно, що здаються єдиним цілим. Жінки з квітами у волоссі, гротескне оточення, в якому вловлюються звичні побутові нюанси… Сільвейра не стримує свою творчу фантазію, і результатом цього виступають картини настільки ж дивовижні, як і привабливі. Рамон Мартінс – нонконформіст. Відкинувши суворі канони класики і скоби умовностей, Мартінс малює людей, оточених багатоколірним ореолом. Його роботи напрочуд детальні і несуть на собі відбиток філософського настрою автора. Зігрід Талер – сюрреалістка. Її роботи здаються схематичними, а часом і зовсім недбалими. М'які лінії, часто холодне сірий або темний фон. Талер пропонує нам швидше художні концепції, аніж звичні завершені роботи. На початку партії всі карти-картини замішуються у спільну колоду, а гравці отримують ширми та стартовий капітал. Гра йде чотири раунди. Активний гравець виступає в ролі аукціоніста та організує торги. Для цього він розігрує картину з руки. Тип самого аукціону визначає текст, вказаний на картці картини. А далі все за правилами аукціону. Гравець, який заявив найбільшу ставку, купує картину та платить гроші аукціоністу. Якщо у процесі торгів аукціоніст сам викуповує свій лот, він сплачує гроші банку. Раунд завершується, коли відкривається п'ята картина одного із художників. За кількістю проданих на аукціоні картин різних авторів гравці складають рейтинг популярності. Такий рейтинг дуже важливий з погляду ігромеханіки, адже картини трійки найпопулярніших художників зростають у ціні за рахунок ажіотажу. У фіналі гри гравці продають банку всі картини, отримані ними на аукціоні за цінами, сформованими ігровим процесом. Типів аукціонів у грі п'ять. Відкритий аукціон. Тут все просто: гравці роблять ставки відкрито, в будь-якому порядку. Таємний аукціон. У рамках такого дійства, гравці роблять ставки не оголошуючи їх. Для цього кожен гравець просто вибирає потрібну суму і ховає жетони грошей у кулаку. Одна ставка. Такий аукціон завершується після одного кола. Всі гравці роблять ставки, останню ставку робить сам аукціоніст. Фіксована ціна. Аукціоніст визначає ціну за картину. Далі визначається порядок черговості гравців. Гравець або купує картину, і цим завершує аукціон, або відмовляється, і тоді можливість купити або відмовитися отримує наступний учасник. Два лоти. Аукціоніст оголошує торги одразу за дві картини одного художника. Самі торги розігруються за правилами другої картки. Той, хто переміг у такому аукціоні, отримує відразу обидві картини. Після чотирьох раундів гравці продають банку свої картини, і найбагатший із гравців визнається переможцем та справжнім знавцем сучасного мистецтва! Пориньте у світ грошей і картин, випробувайте азарт істинних поціновувачів! "Modern Art" розкриє для вас таємниці найшикарніших світових аукціонів.

Вы верите в осознанные сновидения? Возможность создавать в своих снах сюжеты на любые темы, видеть всё, что только пожелаешь - это ли не здорово? Выдумка это или нет, но с карточной игрой Сомникум вы попробуете, пусть и в игровой форме, создать своё уникальное сновидение!   Так как участники только начинают управлять снами, им будет доступно только три сюжета: сказка, космос и подводный мир. Карты этих снов содержат в себе по три образа (предметы и существа), которые типичны для подобных тем: в сказке вы можете увидеть рыцаря рядом с замком, в подводном мире русалка будет плавать среди раковин с жемчужинами, а в космосе будет, конечно же, космонавт с ракетой!   Все карты снов выкладываются в большой круг на столе, и участники в процессе игры будут выбирать карты из круга и выкладывать перед собой в цепочку. Управлять сном непросто - зыбкие образы должны размеренно сменяться друг другом, поэтому в каждой новой карте цепочки должен присутствовать хотя бы один образ с предыдущей карты.   Чтобы успешно соединять карты, не имеющие общих изображений, участники используют особые жетоны сонного песка, добавляющие недостающий образ к нужной карте.   Среди хороших снов вам будут попадаться и кошмары - это особые карты, в которых присутствуют образы из всех сюжетов, пугающе переплетающиеся между собой. В отличие от хороших снов, они отнимают победные очки в конце игры. Хоть это и плохие сны, их тоже стоит вплетать в своё управляемое сновидение, соединяя разные сюжеты себе на пользу.   В некоторых снах встречаются совершенно неожиданные предметы и существа (чар-древо, почтовая сова, веретено), непонятно как в них попавшие - такие особые карты дают игроку карту бонуса (встречи), позволяющую игнорировать некоторые правила игры и ещё эффективнее составлять сны.   В игре Сомникум можно, совершенно как в фильме "Начало" (Inception), создавать двух и трёхуровневые сны! Собрав в цепочке два сна с одинаковым сюжетом, вы можете "провалиться" на более глубокий уровень и создавать новую цепочку сновидений. Чем ниже уровень сна, тем сильнее он влияет на ваше подсознание - это выражается в том, что все победные и штрафные очки снов удваиваются и даже утраиваются!   По завершении игры участники суммируют победные очки с карт снов всех уровней и бонусы с карт встреч и вычитают штрафные очки кошмаров - игрок, набравший больше всего очков, становится победителем!

Опір (Resistance) - одна з найкращих психологічних ігор для великих компаній. На початку вона замислювалася як нова модифікація гри Мафія, але чим більше відточувалася механіка гри, тим ясніше стало, що Опір багато в чому переріс свій зразок, учень перевершив свого вчителя.   Так що ж являє собою гра Resistance? На початку гри учасники таємно одержують карти ролей, які ділять їх на дві команди: підпільних агентів Опору та шпигунів Імперії. Партія триває п'ять раундів, де частина гравців умовно вирушає на секретну місію зі скидання ненависного режиму. Мета повстанців - успішно завершити хоча б три з п'яти місій, повернувши цим свободу своєму народу. Мета шпигунів - провалити три з п'яти місій, зірвавши цим спробу перевороту.   Отримавши ролі і таємно ознайомившись з ними, всі гравці заплющують очі і, за командою ведучого (лідера), відкривають очі тільки ті, хто опинився в групі шпигунів, щоб вони дізналися один про друга і могли узгоджено грати проти інших.   Лідер-ведучий на початку раунду вибирає з усіх гравців групу, яка відправиться на місію (наприклад, при грі вшестером у виконанні місії братиме участь від 2 до 4 гравців залежно від раунду). Усі гравці мають проголосувати: чи підтримують вони обраний склад чи ні. Якщо більшістю голосів команда схвалена, вона вирушає на місію, якщо ні, лідер виносить новий склад голосування.   Коли команда на виконання місії схвалена, шляху назад немає. Усі її учасники вибирають таємно з двох карт Успіх/Провал одну та тасують в одну колоду, щоб не можна було здогадатися, де чия карта. Усі карти голосування розкриваються і якщо серед них є хоч одна карта провалу, місія провалена та гравці розпочинають новий раунд, щоб зібрати нову команду для нової місії.   Як бачимо, голосування за набір команди - ключова частина гри Опір, адже тільки від нього залежить, буде зрадник брати участь у виконанні місії чи ні. Гравці-повстанці мають за поведінкою опонентів та за результатами раундів визначити, кому можна довіритись, а хто викликає підозру. Гравці-шпигуни, у свою чергу, не повинні себе видати і можуть, якщо доведеться, голосувати за успіх у місії, щоб втертися в довіру та взяти участь у наступних раундах та провалити їх, підставивши якогось новачка у команді.   Головною відмінною рисою гри Опір став те, що в ній, на відміну від тієї ж Мафії, ніхто не залишає гру, і голоси всіх учасників впливають на результат партії до кінця.   У набір гри входить також міні-доповнення "закулісні війни", яке вносить в гру особливі сюжетні карти. На початку кожного раунду ведучий роздає кільком гравцям по одній такій карті. Карту можна розіграти як відразу, так і в слушний момент, щоб подивитися карту ролі одного з гравців або карту голосування, поміняти лідера. Це доповнення зробить гру більш стратегічною, дозволяючи тій та іншій стороні впливати на ігровий процес, змагаючись у хитрощі та дедуктивному мисленні.

Resistance: Avalon - варіація класичної гри Resistance, яка відправить учасників до середньовічної Англії, де лицарі круглого столу захищають короля Артура та його королівство від підступів темної чаклунки Моргани, але в їхніх рядах опинилися зрадники, тому Артур посилає своїм лицарам на допомогу чарівника Мерліна, щоб його мудрість допомогла знайти ворогів.   Загалом ігровий процес в Опір: Авалон ідентичний оригінальному Опір, але є ряд відмінностей, що наближають гру ближче до відомої Мафії. У командах Добра та Зла з'явилося по одному персонажу з унікальними властивостями (Мерлін та найманий убивця). На початку гри, коли гравці таємно одержують карти приналежності до однієї зі сторін, хтось обов'язково отримає одну з цих ролей, а інші будуть або лицарями короля Артура, або зрадниками.   Отримавши ролі і таємно ознайомившись з ними, всі гравці заплющують очі і, за командою ведучого, відкривають очі тільки ті, хто опинився в групі зрадників, щоб вони дізналися один про одного і могли надалі узгоджено грати проти решти. Гравець, який отримав роль Мерліна, також знає всіх зрадників в обличчя, але при цьому він тримає свою роль потай, щоб ніхто із змовників не впізнав його.   Ведучий на початку раунду вибирає з усіх гравців групу, яка відправиться на місію (наприклад, при грі вшестером у виконанні місії братиме участь від 2 до 4 гравців залежно від раунду) . Усі гравці мають проголосувати: чи підтримують вони обраний склад чи ні. Якщо більшістю голосів команда схвалена, вона вирушає на місію, якщо ні, лідер виносить новий склад голосування.   Коли команда на виконання місії схвалена, шляху назад немає. Усі її учасники вибирають таємно з двох карт Успіх/Провал одну та тасують в одну колоду, щоб не можна було здогадатися, де чия карта. Усі карти голосування розкриваються і якщо серед них є хоч одна карта провалу, місія провалена та гравці розпочинають новий раунд, щоб зібрати нову команду для нової місії.   Як бачимо, голосування за набір команди - ключова частина гри Опір: Авалон, адже тільки від нього залежить, буде зрадник брати участь у виконанні місії чи ні. Гравці-лицарі повинні за поведінкою опонентів та за результатами раундів визначити, кому можна довіритись, а хто викликає підозру. Гравці-зрадники, у свою чергу, не повинні себе видати і можуть, якщо доведеться, голосувати за успіх у місії, щоб втертися в довіру та взяти участь у наступних раундах та провалити їх.

Страждаюче Середньовіччя (Medieval Suffering): до чого зможеш "домучитися" ти? Що ви знаєте про життя в середні віки? Поки намагаєшся домогтися шановного становища в суспільстві, ті, хто вже готовий йти за тобою у вогонь і воду, успішно віддають Богові душу від чуми або ще якоїсь гидоти, або ти сам уже однією ногою стоїш у могилі. Мало хто міг відзначити свій 20-річний ювілей живим чи бодай здоровим, не спаленим інквізицією, не вбитим у хрестовому поході. Зате чудово розважалися ченці. Їхня творчість на фресках досить-таки кумедні та ненормальні, що в наш час з них вийшли прекрасні меми, які і лягли в основу арту настільної гри Страждаюче Середньовіччя (Medieval Suffering) від однойменного пабліка із соціальної мережі Вконтакте. Це проста, динамічна і жахливо весела карткова настілка, де гравцям доведеться вжитися в роль мера власного міста, щоб хоч трохи його населити. І сподівайтеся, що ваші мешканці не одразу встигнуть вимерти. Хоча загалом ми всі помремо! Отже, сил, здоров'я та терпіння! Міські страждання чи мерські тортури Середньовіччя Перед початком партії готується колода з страждаючими жителями. Слід відкрити три початкові карти (перехрестя) і розташувати поруч колоду реліквій. Кожен гравець отримує по дві половинки рандомних планшетів, з яких отримують назви для своїх майбутніх населених пунктів. Гравці виконують ходи в порядку черговості. Кожен хід складається з таких частин: Гравець бере на руку 2 карти – по одній з перехрестя та з колоди. Після чого перехрестя поповнюється новою картою. Розігрує отримані карти. При цьому ви можете викладати їх як у своєму місті, так і чужому. Наприклад, якщо ви розігруєте властивість "Хрестовий похід", то з міста йдуть хрестоносці, і гравець отримує жетони за їх кількістю. Коли жетони Хрестового походу в резерві закінчуються, Свята Земля вважається захопленою, а гравець із найбільшою кількістю жетонів отримує карту реліквії. Після цього всі жетони повертаються в пул, і можна буде вирушити до нового Хрестового походу. Якщо гравець отримує карту епідемії, він розміщує її перед будь-яким з міст. Значення кубика вкаже на кількість жертв від хвороби, що поширилася. Насамперед до предків вирушать ті мешканці, значення імунітету яких нижче. Спалах епідемії можна зупинити, Гра завершується у двох випадках: коли один із учасників зміг зібрати 10 жителів у місті, або коли у колоді не залишиться карт. Після підрахунку очок з карт жителів перемога присуджується гравцеві з їх найбільшою кількістю.   Настільна гра Страждаюче Середньовіччя – це кумедний філер для вечірок та посиденьок з друзями, який, до речі, можна взяти з собою і в дорогу. Зворушує собою оформлення у стилі малюнків ченців, але деякі з них не можна показувати дітям. Кожен нещасний страждає мешканець – це ваше чадо, за яке треба поборотися, щоб не допустити його смерті. Купити настільну гру Страждаюче Середньовіччя варто шанувальникам швидких карткових настілок, наповнених гумором і простотою ігрового процесу. Гра ідеально розважить як досвідчених настільників, так і новачків. Якщо ви хочете надати Страждаючому Середньовіччю ще більшого колориту та нових випробувань, додайте до нього Гидке Середньовіччя. А любителям сучасних мемасиків обов'язково варто спробувати Мемологію. Пройдіть всі випробуванняі доведіть, що зможете вижити в Середньовіччі!

У Злой королевы целый арсенал средств борьбы с Белоснежкой: отравленное яблоко, удушающий корсет и даже ядовитый гребень. Придёт ли на выручку Прекрасный принц, или несчастной суждено навеки упокоиться в хрустальном гробу? Красная Шапочка Готична Червона Шапочка, великосвітська бабуся та імпозантний Сірий вовк чекають на вас на сторінках класичної казки. Але кого з них скуштують на обід, а кому заперечує черево мисливець? У кожній партії казка може скластися інакше!   Увага! Для гри потрібна базова гра Страшні Казки.

"Human Punishment: Social Deduction" соціальна детективно-розмовна гра для вечірок. Найближчим за ігровим процесом і духом аналогом є класична &ldquo ;Мафія". Але в першу чергу "Human Punishment: Social Deduction" виділяється нетиповою атмосферою та похмурим футуристичним сеттингом. На вас чекає недалеке, але дуже похмуре майбутнє. Відгоріли вогні останньої світової війни. У цій війні машини майже повністю знищили гордовите та зніжене людство. І світ більше ніколи не буде тим самим. Радіоактивними руїнами блукають мандрівники, мародерствуя на останках колишньої цивілізації. Але кожен із таких мандрівників переслідує свої інтереси. Три сили люто борються за владу в світі, що гине. Люди. Останні з представників колись великої цивілізації, які вижили, прагнуть відновити колишній порядок. І нехай їхні тендітні тіла з плоті не надто добре пристосовані до виживання, останні з людей впевнено тримають зброю, і готові винищувати підступних штучних створінь та мерзенних ізгоїв без тіні жалю. Машини. Створені колись як інструмент, вони ставали все складнішими з кожним десятиліттям. І отримавши розум, синтетичне життя підняло повстання. Методичні, жорстокі у своїй безжальній ефективністю, машини бажають поставити довгоочікувану точку в розпочатій ними ж війні. Ізгої. У тому, спокійному та розміреному світі, їм не було місця. Божевільні, вбивці, соціопати… Генії злодіянь, ізгої були щасливі, бачачи, як ненависна їм система перетворюється на порох. Кожен ізгой – одинак. Людство, що повільно встає з колін і перев'язує рани, також бачить у ізгоях загрозу.     На початку партії гравці отримують карти секретних ролей, вірності та програм. Вивчивши отримані карти, гравці дізнаються, хто вони, і до якої фракції належать. Фракційна приналежність визначається за найбільшою кількістю карток з одним характерним символом. Подвоєна Карта Вірності (х2) вважається за дві карти. Втім є ще одна особливість: карти постійної лояльності. Наприклад, якщо серед ваших карт виявилася карта з властивістю "завжди Машина", протягом усієї партії ви будете тільки Машиною, який би розклад у вас не склався. Ходять гравці по черзі. Типи дій активного гравця залежать від того, чи є у гравця зброя. Так беззбройний гравець може виконати одну з трьох дій: Подивитися Карту Вірності будь-якого гравця. Схопити зброю (взяти карту зброї або партнера з центру столу) та прицілитися. При цьому Ракетниця дозволить вам тримати на мушці одночасно двох опонентів, а лазерна гвинтівка дозволить визначити мету в момент пострілу. Потягнути картку Програми з відповідної колоди. Гравець озброєний може зробити одну з таких дій: Кинути зброю. Скинута карта зброї повертається до центру столу. Нова мета. Ви цілитеся до іншого гравця. Постріл. Гравець, у якого ви вистрілили, отримує пошкодження або розкриває карти Вірності/Ролі. Далі застосовуються спеціальні властивості зброї (якщо вони є), а сама зброя після пострілу знову потрапляє до загального доступу до центру столу. Зрозуміло, левова частка ігрового процесу відводиться вашим діалогам, обговоренням та засудженням. І тут вам відкривається великий рольовий потенціал гри і її похмура і приваблива атмосфера. А ще ви можете блефувати. Перемога гравця чи групи гравців визначається фракційною приналежністю. Так Люди перемагають, якщо з гри вийшли всі Машини та Ізгої. Машини перемагають, якщо вдалося вивести з ладу всіх людей. Ізгої не радіють навіть один одному, як наслідок – Ізгой отримує перемогу тільки в тому випадку, якщо він залишився останнім, хто вижив у партії. "Судний день" з легкістю замінить вам стару добру "Мафію". Атмосфера гри виняткова, а багатий вибір ігрових механік та широка свобода дій зроблять ваші партії унікальними та незабутніми.

Чтобы справиться с восстанием машин, нужно всего лишь что-то предпринять. Человечество возлагает свои надежды на проект "Чистилище". Он направлен на создание дыры в пространстве-времени, который исследователи любя называют "Врата Ада". План надежный, как швейцарские часы. Ну то есть непонятно, победим ли мы, но жести абсолютно точно быть. Вы вообще знаете хоть одну историю, где подобный сюжет закончился позитивно? Мы - нет.   "Проект "Чистилище"" - дополнение к настольной игре "Судный день". В игровом процессе появляются врата ада, экс-автомы, новые карты ролей. В общем, если конец света неизбежен, то надо заканчивать первым. Оригинальная игра похожа на "Мафию" - есть машины, есть люди, а есть изгои. У каждой фракции своя цель, которая не подразумевает, что противники выживут. Иногда среди карт программы попадаются Врата Ада. Оттуда можно призывать Экс-автом, которые действуют, как самостоятельные игроки и вносят изменения в игровой процесс. Каждая Экс-автома имеет свои особенности и тонкости. Падший ангел, например, воскрешает мертвых с одной жизнью. В игре он довольно пассивен - вы просто пропускаете его ход. А еще внутри дополнения есть сюжетные сценарии - их двенадцать, и они определяют роли игроков и вносят в процесс различные детали.    "Судный день" вдвойне вкуснее, если сразу с дополнением. Игровой процесс становится более динамичным и непредсказуемым, а противостояние - более ожесточенным. Дизайн прям хорош, стильный и очень в духе. Если вы спите и видите, как ваша микроволновка начинает раздавать приказы, как в "Секретных материалах" - вы уже близки к идее восстания машин. Главное, чтобы сами машины повременили. Внимание! Это дополнение. Для игры вам понадобится базовая версия "Судный день".

Суші чи сусі? Говорити за звичкою чи користуватися офіційною системою транскрипції? Суперечки з цього приводу не вщухають і досі. А поки хтось сперечається, інші просто йдуть в японські ресторани і насолоджуються смаком екзотичної кухні, не морочачись подібними дрібницями. З грою Суші карти гравці самі зможуть скласти набори різних страв і порівняти, у кого вийде найбагатший асортимент. Головне не перестаратися, а то у всіх потечуть слинки і доведеться замовляти справжні страви, щоб утихомирити апетит, викликаний цією захоплюючою грою!   У грі Суші карти приготування японських страв починається з того, що карти перемішуються і лунають втемну гравцям. Кількість карток, що роздаються, залежить від кількості учасників, наприклад, при грі вчотирьох гравці отримують по 8 карток. Далі гравці обирають по одній карті, і одразу викладають її перед собою. Розігравши карту, решту передають сусідові зліва. Знову залишають одну, розігрують її і знову передають, так поки всі карти не будуть розподілені між гравцями. Цей принцип гри називається драфтом.   Мета гри Суші карти - зібрати з вибраних карт найбільш цінні комбінації, які приносять переможні очки. Основними делікатесами виступають такі карти: темпура (креветки в клярі), нігірі (рисові колобки з різними добавками: лосось, кальмар, омлет), маки (рисові рулетики з начинкою), сашимі (нарізані м'ясо риби) та пельмішки. Правила складання комбінацій карток для кожного типу карток різні. Наприклад, сашими приносять окуляри тільки якщо їх зібрано рівно три карти, а карти пельмішок приносять тим більше очок, чим більше їх у наборі (за 1 пельмень лише 1 очко, але за 5 - 15 очок!).   Також у грі присутні особливі карти паличок, які дозволяють розігрувати не одну, а дві карти, а також карти пудингу. Пудинг - страва нехарактерна для Японії, але ці карти потрібно додавати в своє меню. Якщо у гравця буде карток пудингу менше, ніж у всіх інших, він втратить 6 очок!   Ось і всі правила! Виклавши останню карту, гравці підраховують, наскільки вдалі комбінації вони склали зі своїх карт і скільки отримують переможних очок. Провівши таким чином три раунди, визначається переможець, який набере сумарно найбільше очок.   Гра Суші карти дуже проста в освоєнні і грати в неї можуть навіть діти! Також гра дуже компактна: ви можете сміливо брати її з собою будь-куди - гра не займе багато місця в багажі, а металева коробка захистить компоненти від будь-якого негативного впливу!

Суші чи сусі? Говорити за звичкою чи користуватися офіційною системою транскрипції? Суперечки з цього приводу не вщухають і досі. А поки хтось сперечається, інші просто йдуть в японські ресторани і насолоджуються смаком екзотичної кухні, не морочачись подібними дрібницями. З грою Суші карти гравці самі зможуть скласти набори різних страв і порівняти, у кого вийде найбагатший асортимент. Головне не перестаратися, а то у всіх потечуть слинки і доведеться замовляти справжні страви, щоб утихомирити апетит, викликаний цією захоплюючою грою!   У грі Суші карти приготування японських страв починається з того, що карти перемішуються і лунають втемну гравцям. Кількість карток, що роздаються, залежить від кількості учасників, наприклад, при грі вчотирьох гравці отримують по 8 карток. Далі гравці обирають по одній карті, і одразу викладають її перед собою. Розігравши карту, решту передають сусідові зліва. Знову залишають одну, розігрують її і знову передають, так поки всі карти не будуть розподілені між гравцями. Цей принцип гри називається драфтом.   Мета гри Суші карти - зібрати з вибраних карт найбільш цінні комбінації, які приносять переможні очки. Основними делікатесами виступають такі карти: темпура (креветки в клярі), нігірі (рисові колобки з різними добавками: лосось, кальмар, омлет), маки (рисові рулетики з начинкою), сашимі (нарізані м'ясо риби) та пельмішки. Правила складання комбінацій карток для кожного типу карток різні. Наприклад, сашими приносять окуляри тільки якщо їх зібрано рівно три карти, а карти пельмішок приносять тим більше очок, чим більше їх у наборі (за 1 пельмень лише 1 очко, але за 5 - 15 очок!).   Також у грі присутні особливі карти паличок, які дозволяють розігрувати не одну, а дві карти, а також карти пудингу. Пудинг - страва нехарактерна для Японії, але ці карти потрібно додавати в своє меню. Якщо у гравця буде карток пудингу менше, ніж у всіх інших, він втратить 6 очок!   Ось і всі правила! Виклавши останню карту, гравці підраховують, наскільки вдалі комбінації вони склали зі своїх карт і скільки отримують переможних очок. Провівши таким чином три раунди, визначається переможець, який набере сумарно найбільше очок.   Гра Суші карти дуже проста в освоєнні і грати в неї можуть навіть діти! Також гра дуже компактна: ви можете сміливо брати її з собою будь-куди - гра не займе багато місця в багажі, а металева коробка захистить компоненти від будь-якого негативного впливу!

"Табу" — нескладна та захоплююча гра, яка кидає виклик словниковому запасу та догадливості гравців. Особливою популярністю вона користується на вечірках та у великих веселих компаніях.   Учасники діляться на дві команди, у кожній має бути не менше двох осіб. Один із гравців витягує картку зі словом, яке має пояснити своїй команді. При цьому не можна використовувати перелічені на тій самій картці заборонені слова (табу) і жестикулювати. Чим більше слів гравець пояснить, доки не закінчиться пісок у годиннику, тим більше очок отримує команда. Суперники уважно стежать за промовою гравця і якщо він вживає слово-табу, сигналізують про помилку за допомогою пищалки.   Незважаючи на те, що виробник рекомендує "

"Табу" — нескладна та захоплююча гра, яка кидає виклик словниковому запасу та догадливості гравців. Особливою популярністю вона користується на вечірках та у великих веселих компаніях.   Учасники діляться на дві команди, у кожній має бути не менше двох осіб. Один із гравців витягує картку зі словом, яке має пояснити своїй команді. При цьому не можна використовувати перелічені на тій самій картці заборонені слова (табу) і жестикулювати. Чим більше слів гравець пояснить, доки не закінчиться пісок у годиннику, тим більше очок отримує команда. Суперники уважно стежать за промовою гравця і якщо він вживає слово-табу, сигналізують про помилку за допомогою пищалки.   Незважаючи на те, що виробник рекомендує "